Схема аналізу уроку англійської мови

Схема аналізу уроку англійської мови

               Однією з найважливіших завдань в галузі розробки та вдосконалення ефективних методик навчання англійської (та й будь-якого іншого) мови є проблема чіткого, виразного і осмисленого аналізу уроку англійської мови. Вирішення цієї проблеми дозволить досить відчутно підняти рівень викладання англійської мови, особливо в середній школі, де, як правило, має місце вивчення основ англомовного спілкування і закладання базису для подальшого вдосконалення пізнання учнів в англійській мові. Розглянемо варіант аналізу уроку мови, що представляється досить ефективним.

               У даному випадку основу аналізу покладено типовий урок, що містить всі стандартні етапи: цілі уроку, організаційний момент, контрольдомашнього завдання, повторювальні і підготовчі вправи, введення нового навчального матеріалу, контроль розуміння, тренувальні завдання, контроль засвоєння. Залежно від мети кожного даного уроку число і порядок проходження його компонентів можуть змінюватися, тому аналіз уроку слід почати з встановлення цілей, які поставив собі вчитель.

Аналізуючи хід уроку, необхідно виділяти такі елементи:

1. Навчально-методичні завдання уроку: введення, закріплення, активізація англомовного матеріалу, підсумково-контрольна робота.

2. Тематика змісту навчальних матеріалів: текст, усна тема, вправи, ситуації, методичні прийоми, мовний матеріал.

3. Оснащення уроку: ТСО, наочність, дидактичні матеріали, в тому числі використовувані компоненти навчально-методичного комплексу.

4. Місце уроку в вивченні теми (урок відкриває, продовжує, завершує навчальну тему ...).

5. Цільова установка: орієнтація на формування розвитку навичок та вмінь англомовної мовленнєвої діяльності (аудіювання, говоріння - монологічного, діалогічного мовлення), читання, письма; орієнтація на оволодіння учнями аспектами мови (вимовою, лексикою, граматикою); комплексні цілі уроку (навчання спілкуванню англійською мовою, навчання пізнавальної діяльності з використанням англійської мови).

6. Виховні цілі уроку: моральне, естетичне, трудове виховання, виховання цивілізованої особистості, культури мислення, спілкування, почуттів і поведінки.

7. Загальноосвітні цілі уроку: пізнавальні, краєзнавчі, лінгвокраїнознавчі, розвиваючі; розвиток лінгвістичного мислення.

8. Відповідність цілей уроку його місцю в вивченні навчальної теми, вимогам програми навчання англійській мові і навчального плану для даного класу.

9. Підготовка навчального приміщення (кабінети англійської мови) до заняття.

10. Підготовка учнів до занять, обладнання їх робочих місць.

11. Навчальна атмосфера в класі (кабінеті): режим учнів на предмет «англійська мова»; використання матеріалів, що розповідають про країни досліджуваної мови (Великобританія, США, Австралія etc.); Відтворення у перерві в звукозапису іноземної мови; використання інших засобів створення мовного середовища; оформлення відповідним чином класної дошки; використання таблиць, візуальної наочності до уроку і т. д.

12. Організаційний момент: ефективність перемикання учнів на предмет «англійська мова»; бесіда вчителя з учнями англійською мовою; запитання вчителя класу про готовність до роботи; повідомлення про характер (плані) роботи на даному уроці; орієнтування учнів на досягнення практичних (комунікативних, пізнавальних) , виховних, загальноосвітніх цілей; мовна зарядка, встановлення контакту вчителя з учнями; використання мікробеседи вчителя з учнями; застосування інших педагогічних і методичних прийомів для створення в класі творчої, ділової, доброзичливої ​​атмосфери; використання в ході мовної розминки матеріалів з навчальної теми уроку та орієнтування мовної розминки на досягнення цілей уроку.

13. Фонетична зарядка: орієнтація на досягнення основних практичних цілей уроку; підготовка учнів до роботи з новим мовним матеріалом; розвиток фонетичних навичок.

14. Домашнє завдання: перевірка завдання на уроці, контроль його в ході роботи над новим навчальним матеріалом; якість виконання домашнього завдання; фіксування випадків невиконання завдання до початку його перевірки; коментування вчителем виконання завдання, використання форм його перевірки; способи компенсації недоробки на поточному (наступному) уроці; забезпечення формування навичок і вмінь; облік труднощів, що виникають в учнів при виконанні домашнього завдання; узагальнення типових помилок, для роз'яснення причин, що викликають ці помилки; використання ефективного способу їх подолання; виправлення помилок; атмосфера коректності й доброзичливості в ході перевірки домашнього завдання.

15. Введення нового матеріалу: форма введення нового матеріалу; використання індуктивного (дедуктивного) способу; використання дошки, ТСО, матеріалу підручника; використання предметної, образотворчої наочності, тлумачення, дефініції, коментаря, перенесення, контексту, ситуації для семантизації нового матеріалу; відповідність ступеню навчання характером мовних одиниць, труднощі вводиться матеріалу, мети його засвоєння; забезпечення оволодіння учнями орієнтовною основою дій, засвоєння знань при поясненні нового мовного матеріалу; контроль розуміння нових мовних одиниць; використання учнями мовних одиниць у контексті пропозицій.

16. Забезпечення засвоєння нового мовного матеріалу: використання мовних, умовно-мовленнєвих та мовленнєвих вправ для різних видів мовленнєвої діяльності; дотримання раціонального співвідношення різних типів вправ (мовних, умовно-мовленнєвих і мовних), усних і письмових, програмованих і непрограммірованних, проблемних і непроблемних; застосування ТСО і образотворчої наочності.

17. Навчання аудіювання: прийоми, використані вчителем для досягнення поставленої мети; методична обгрунтованість етапів роботи з аудиотекста; організація підготовки до сприйняття тексту (зняття мовних труднощів, навчання мовної здогадки, антіціпціі; постановка цільового завдання, стимулюючого інтерес до сприйняття); використання магнітофона (програвача) ; раціональне використання прослуховування; використання зорової, образотворчої, картинної наочності і мовних та смислових опор; результат роботи.

18. Навчання говорінню: підбір мовного матеріалу, мовленнєвих ситуацій, діалогу-зразка, тексту (усного, письмового), використання наочності, ТЗН; організація допомоги учням і керування побудовою діалогічних (монологічних) висловлювань, застосування різних видів опор (плану, логіко-синтаксичної схеми, ключових слів, зачину і кінцівки та ін); ефективність ігрових прийомів і проблемних завдань, використаних учителем.

19. Навчання читання: формування навичок техніки читання і умінь розуміти прочитане; використання різноманітних прийомів, завдань та вправ на предтекстовом, текстовому і післятекстові етапах; правильність рішення задачі кожного етапу роботи над текстом; застосування раціональних методичних прийомів для контролю розуміння (завдань знайти правильну відповідь на запитання з ряду даних, відтворити контекст на основі ключових слів, озаглавити абзаци і т. д.); використання контексту як бази для розвитку усного мовлення, доцільність такого використання тексту на даному ступені навчання; ефективність вправ.

20. Навчання письма: правильність використання прийомів і завдань; відповідно до мети навчання (письмового переказу, твори, розширення реплік у діалозі, написання листа, анотації; перекладу, складання плану з подальшим реферування, вибірки найбільш значущих пропозицій, складання конспекту у процесі читання на основі плану, тез, ключових слів і словосполучень).

21. Використання форм класної роботи: співвідношення фронтальної та групової роботи; роботи в парах та індивідуальної; раціональність застосування різноманітних форм завдань; форми навчальної взаємодії (учень - учитель, учень - книга, учень - магнітофон, учень - діапозитив абомалюнок, учень - реалії країни досліджуваної мови, учень - учень).

22. Засоби обліку, контролю і оцінки: ступінь оволодіння учнями англомовним матеріалом, навичками і вміннями англомовного мовлення; ефективність питально-відповідної роботи, виконання вправ і завдань, тестування, роботи з малюнками, роздатковим матеріалом.

23. Завдання до наступного уроку: контроль розуміння завдання; рекомендації до його виконання, часткове виконання його в класі з учнями; включення різних видів мовленнєвої діяльності; правильність співвідношення між формальними, рецептивними, репродуктивними і продуктивними видами завдань; закріплення засвоєного матеріалу, підготовка учнів до наступного уроку.

24. Заключний етап уроку: бесіда вчителя з учнями; відповіді на питання, що не входять до плану уроку; розгорнута оцінка роботи кожного учня; виставляння оцінок.

25. Дотримання загальнодидактичних принципів: свідомості, практичної спрямованості, переходу від простого до складного, від відомого до невідомого, від конкретного до абстрактного. Реалізація методичних принципів: комунікативної спрямованості навчання англомовного мовлення, усної основи (усного випередження), функціональності та ін.

26. Індивідуалізація навчання на уроці: використання декількох видів презентації навчального матеріалу одночасно, облік особистісних інтересів у виборі завдань, різного рівня підготовки і різної швидкості засвоєння нового матеріалу при виборі завдань для різних груп учнів; стимулювання дискусії, обговорення; застосування диференційованих форм заохочення і осуду у залежності від особистісних характеристик учнів.

26. Учитель і клас: загальна атмосфера заняття (оптимістична, активна, ділова, доброзичлива); контакт вчителя з класом; рівень професійної підготовки вчителя, володіння методикою навчання англійської мови; особисті якості вчителя як педагога; виразність мови вчителя, тон,стилістична коректність, відсутність ( наявність) мовних помилок, тембр голосу.

28. Розуміння класом (групою) цілей виконуваних навчальних дій; ініціативність учнів у спілкуванні з учителем, з однокласниками; спонтанний характер питань, пропозиції про вибір навчальних дій; пропозицію своїх рішень; висловлювання своїх думок; прагнення користуватися англійською мовою; відсутність боязні допустити помилку; оцінка учнями вчителя як фахівця, симпатія до вчителя; висока оцінка думки вчителя; готовність виконати навчальні завдання.

29. Використання рідної (російської) мови у мові вчителя та учнів: використання вчителем рідної мови для роз'яснення учням інструкції, коли, на його думку, учні не знають певних слів і словосполучень, а їх вживання виправдано ситуацією; дублювання рідною мовою своїх найбільш складних для розуміння висловлювань; постійне використання англійської мови як засобу спілкування з учнями; використання рідної мови як основи розумової діяльності учнів для того, щоб спонукати учнів говорити тільки англійською мовою; використання рідної мови з метою економною семантизації, для роз'яснення найбільш складного матеріалу, тлумачення реалій, ілюстрації і більш доступного розуміння стилістичних,фразеологічних особливостей мови, вирішення складних психолого-педагогічних завдань, надання допомоги учням у підготовці самостійних висловлювань, зіставлення результату помилки в англомовній мови, її вплив на розуміння в спілкуванні з аналогічною помилкою в рідній мові; дублювання своїх висловлювань на рідному мовою англомовними; способи заохочення бажаної або постійного використання учнями англійської мови; використання рідної мови учнями (постійно або тільки тоді, коли їм не вистачає необхідних мовних засобів).

30. Раціональне використання часу на уроці: час говоріння вчителя та учнів у хвилинах; час, витрачений на організаційний момент, контроль домашнього завдання, презентацію нового матеріалу, його корекцію, тренувальні завдання, підсумковий контроль, пояснення домашнього завдання, заключну частину уроку; час говоріння рідною та англійською мовами; відповідність розподілу часу на уроці планом заняття.

31. Загальна оцінка уроку.