ЧАРІВНА КРАСА ВИШИВАНКИ

Тема: ЧАРІВНА КРАСА ВИШИВАНКИ

Мета:

-          ознайомити учнів  з традиціями рідного краю,

-          розширити уявлення про вишиванку, як вид мистецтва, про її значення у житті українців;

-          виховувати любов до національних традицій, до краси і гармонії навколишнього світу; повагу до старшого покоління, шанобливе ставлення до людей праці; почуття національної гордості;

-          сприяти розвитку естетичного смаку та творчого мислення.

Обладнання: вишиванки, ноутбук, проектор, екран, презентація «Чарівна краса вишиванки», відеокліпи «Вишиванка», «Два кольори», «Мамина вишиванка», матеріали для створення уявної вишиванки.

ХІД ЗАХОДУ

Вишивка – це один із найдавніших та найпоширеніших видів народної творчості. Прагнення прикрасити свій одяг, свій дім завжди було властиве людині. За допомогою вишивки звичайний шматок домотканого полотна перетворювався у витвір

Учень:

Схрестилися в узорах кольори,

У них любов, надія та розлука

І світлі дні щасливої пори –

Безхмарне небо й Материнські руки.

Сльоза тремтіла в стомленій душі,

Покрили берег юності тумани, –

Лиш вишиття вливалося в вірші 

І рубцювало застарілі рани.

Сьогодні вишиванці сімдесят

Та в кольорах її весна квітує,

Не відцвітає молодості сад

Й наснагу з того берега дарує.

Вчитель

Багато жінок в наш час вміють і люблять  вишивати. Вишивають шовковими нитками, бісером, коштовним камінням, лелітками та іншим. Різноманітні  схеми, кольорові нитки та багато іншого є  у спеціалізованих магазинах. Це можна назвати своєрідним  відродженням традицій. Над цим жінки замислилась одного разу, коли узяли до рук голку та нитки. Малюнок наче оживав під їхніми руками, а спогади несли їх у дитинство, до бабусі у село. Там вони вперше побачила картину, вишиту хрестиком. Це був якийсь мальовничий  краєвид, біленька хатка, а біля неї - хлопці та дівчата. Як вишивала її бабуся? Хто вигадав той малюнок? Як вона відтворювала  ці кольори?

А ще вони  згадували рушники, які  висіли над іконами та картинами. З ними світлиця  виглядала  охайною, святковою та затишною. Орнаментований  рушник - неодмінний атрибут багатьох  народних обрядів та звичаїв. Його використовували на родинах, хрестинах, весіллі тощо. Всі ми знаємо, що він використовується і зараз: в сучасних обрядах весілля, при зустрічі дорогих гостей хлібом-сіллю.  Ці  питання  мене дуже зацікавили, і я дещо змогла взнати. А може вам також буде цікаво просто подивитися, які узори були  притаманні для тієї області, де ви мешкаєте? Отже, почнемо.

Учень

Цей вид мистецтва (вишивка) виник давно. Але хто і коли саме вперше здогадався втілити в узори красу рідної природи, свої переживання та відчуття, ми ніколи не зможемо довідатися. На жаль, тканини та нитки недовговічні, тому наука не може точно визначити час виникнення цього мистецтва. Зразки найдавнішої вишивки у музеях Європи відносять до V ст. н. е., а пам’ятки  української  вишивки збереглися лише за кілька останніх століть.

Дані археологічних розкопок, свідчення літописців і мандрівників минулого доказують нам, що початки мистецтва вишивання на території, яку займає сучасна Україна, сягають сивої давнини і розвиток його не переривався ніколи - починаючи з незапам’ятних часів і до наших днів.

Наприклад, у часи Київської Русі мистецтво художньої вишивки дуже високо цінувалося. Сестра Володимира Мономаха Анна-Янка організувала в Києві, в Андріївському монастирі, школу, де молоді дівчата вчилися вишивати золотом і сріблом.

Археологічні  розкопки  підтверджують значне поширення  вишивання у стародавньому   Києві: на фібулах і срібних браслетах XIII ст. зображено постаті в сорочках з широкими вишиваними манишками.

В Іпатіївському  літопису від 1252 р. говориться, що князь Данило Галицький під час зустрічі з королем був одягнений в кожух, обшитий  золотими плоскими мережками.

На рубежі 17 століття починається могутня хвиля відродження української культури, розвитку різних видів мистецтва, в тому числі й вишивання. Арабський мандрівник Павло Алеппський, який у 1654 та 1656 рр. проїздив через Україну, описуючи  побут  українців, зазначав, що у дочок уманських міщан та київських вельмож головні убори гаптовані золотою ниткою.

Учень

В умовах патріархального укладу сільського життя з натуральними формами господарювання  більшість речей домашнього  вжитку з дебільшого виготовлялася господарем та його сім’єю. Майже в кожній хаті ткали полотно і шили з нього одяг. А вишивка була найпоширенішим способом прикрасити тканину. Вишиванням на Україні займалися майже виключно жінки. Для цієї роботи використовувалась кожна зручна нагода: досвітки та вечорниці, на які дівчата збиралися довгими осінніми та зимовими вечорами, і години відпочинку від польових робіт - навесні та взимку.

Готуючись вийти заміж, кожна дівчина, як правило, повинна була мати багато різних вишиванок. Більш заможні дівчата готували собі по 50, 80, а іноді і по 100 сорочок  з тонко виробленого полотна: для буденної роботи, свята, посагу, на весілля, навіть на смерть, тобто для потреб протягом усього життя. Дівчата змагалися між собою в доборі узору, у загальній композиції елементів орнаменту, в майстерності вишивання. Одяг був свого роду характеристикою майстерності дівчини, її працьовитості. Поганою нареченою вважалася та дівчина, яка не оволоділа цією майстерністю змалку. В одній з народних пісень сестра радить братові кращу обраницю, вказуючи на її перевагу:

Вона вміє шити-вишивати

І гарних пісень співати.

Саме тому жіночий одяг оздоблювався  надзвичайно гарно. Кольорова плахта, вишита старанно підібраними ніжними тонами, яскрава керсетка, яскрава шовкова попередниця, барвиста вишивана сорочка - в такому одязі дівчина виглядала мальовничо, нагадуючи букет живих квітів. Звичайно, не всі дівчата в той час могли дозволити собі мати одяг з тонкого полотна, бідні одягалися в сорочки з грубого полотна, але за оздобленням їхній одяг не поступався перед одягом багатших.

У XVIII-XIX ст. майже в усіх поміщицьких  господарствах та при монастирях існували  майстерні  художної вишивки, вироби яких не лише використовувалися для власних потреб, а й частково йшли на продаж.

З другої половини XIX ст. мистецтво вишивання поступово виходить за межі хатнього ремесла і подекуди набирає форм кустарного промислу. Виникають артілі та перші кооп. об’єднання вишивальниць. Подекуди цілі села жили цим промислом.

А ось що цікавого мені вдалося взнати, стосовно основних мотивів українського народного орнаменту. Ці мотиви сягають своїм корінням у місцеву флору та фауну, в історичну традицію.

Учень:                                                                                                                                                                  

Орнаменти українських вишиванок

За мотивами орнаменти вишивок бувають геометричні (абстрактні), рослинні, зооморфні (тваринні).

Геометричні орнаменти притаманні всій слов’янській міфології. Вони дуже прості: кружальця, трикутники, ромби, кривульки, лінії, хрести. Важко судити, який смисл вкладався в ці символи раніше, але сьогодні на їх основі використовується багато мотивів.

В основі рослинного орнаменту лежить прагнення перенести у вишивку красу природи. В українській вишивці часто використовуються такі мотиви як "виноград", "хміль", "дубове листя", "барвінок" тощо. Деякі з них несуть на собі відбиток стародавніх символічних уявлень народу. Так, мотив "барвінку" є символом немеркнучого життя, узор "яблучне коло", поділений на чотири сектори, з вишиванням протилежних частин в одному кольорі - символом кохання. У сучасній вишивці трапляється й древній символ "дерево життя", який здебільшого зображується стилізовано у формі листя або гілок.

У вишивках   зооморфних (тваринних) орнаментів зображуються: кінь, заєць, риба, жаба; з птахів - півень, сова, голуб, зозуля; з комах - муха, метелик, павук, летючі жуки. У подібних орнаментах виступають у різноманітних, часто химерних сплетіннях заячі та вовчі зуби, волове око, коропова луска, баранячі роги тощо

Вчитель : Подивимося на смарт дошці орнаменти вишиванок

Учень:

Традицій пласт , легенди роду ,

духовний символ , оберіг,

калини кущ ,дівочу вроду,

на полотні все хтось зберіг.

Прості орнаменти , народні,

тягучі як пісні з степів.

Все актуально і сьогодні,

хоча й прийшли з далеких днів.

Вчитель:

Жіноча сорочка належить до найстаршої одежі наших предків . Можна припустити, що за княжих часів на Україні-Русі в теплий період року довга сорочка, підперезана поясом була єдиним одягом жінок і дівчат.За козацьких часів в Україні жіночі сорочки мали приблизно такий самий вигляд, як і сучасні жіночі сорочки. Вони були без коміра, лише з вузенькою лямівкою по краю зібраного на нитку полотна навколо вирізу для шиї.  Є ще сорочки з коміром стоячим або відкладним,  рукава з манжетами та з оборкою на кінцях біля зап'ястків. У всіх українських жіночих сорочках рукава  широкі й довгі; звичайно, ширина рукава дорівнюється двом третім довжини .Звичайна довжина українських жіночих сорочок, що носяться з плахтою або запаскою, повинна сягати по «кісточки». Сорочки до спідниці шиються трохи коротші. З-під плахти чи запаски повинен визирати долішній вишитий край сорочки, що називається «поділ» або  «подолик».

Українські жіночі сорочки у всіх місцевостях України діляться ще на два типи: «додільна сорочка», яка шиється з одного шматка полотна і «сорочка з підтичкою» - горішня частина сорочки шиється з тонкого полотна, а долішня з грубшого .Матеріалом для всіх жіночих українських сорочок завжди було й є біле лляне, чи конопляне, полотно домашньої роботи або купована біла бавовняна матерія. Білий колір українських сорочок - це найстарша й найхарактерніша їх особливість.

Вчитель: До вашої уваги фото вишиванок (демонстрація)

1-й ведучий:

Вишиванками оздоблюються горішні частини рукавів, що називаються «вуставками» або «поликами»; вузенькою смужкою вишиваються рукава біля зап'ястків, комір, якщо є; часом вишивають пазуху, і завжди вишивається долішній край сорочки - «поділок». Інші частини української жіночої сорочки ніколи не вишиваються. Найбільше та найкраще вишиття на сорочках мають дівчата, молодиці вже скромніше вишивають свої сорочки, а старші жінки та бабусі найчастіше задовольняються лише вирізуванням або скромною однокольоровою, здебільшого чорною або синьою, вишивкою на поликах, а пазуха та комір  не вишиті. Найбільше праці та мистецького хисту вкладається на полики, бо то  найважливіша частина вишиття жіночої сорочки.

2-й ведучий:

Окремо, хочемо розповісти про чоловічі сорочки. Стародавні слов'яни, наші предки, що жили на території сучасної України, носили довгі по коліна або нижче колін білі полотняні сорочки. Таку сорочку одягали безпосередньо на тіло і завжди поверх штанів «на випуск».

В Україні тепер поширений інший тип чоловічої сорочки, що вже скрізь відомий під назвою «українська сорочка». Така сорочка теж шиється з білого полотна, але вона вже значно коротша і при ношенні завжди вбирається в штани. Комірець української сорочки низенький, переважно стоячий, так званий «чумарочний»; тільки на західному Поділлі та на Волині часто зустрічаються і відкладні комірці. Розріз української сорочки припадає посередині грудей. Виняток становлять тільки чоловічі сорочки Лемківщини, що мають розріз ззаду, проти потилиці.

Учень:

ВИШИВАНКА 

Хрестик за хрестиком на полотні 

Дивні лягають узори; 

Хрестик за хрестиком – так наші дні 

В щасті проходять і в горі. 

В світі непевному цьому життя – 

Лиш вишиванка чергова. 

Тільки от нитка у когось тонка, 

В інших ж міцна, майже нова. 

Чорні лягають у когось хрести, 

В когось – червоних багато; 

Чорні – буденні турботи й жалі, 

Ну, а червоні – це свято. 

Голка невпинно у долі в руках: 

Знов день за днем заглядає в вікно, 

І нехай губиться колір в нитках, 

Тільки щоб довгим було ПОЛОТНО.

Кліп  «2 кольори»

Учень:

Цю сорочку мені вишивала

Материнська ласкава рука,

Що квіти на ній розсипала,

Мов по лузі весна гомінка.

Від'їздив я. В останній хвилині

Мати шепче крізь сльози: "Прощай,

Пам'ятай, ти родивсь на Вкраїні,

Де б не був ти, про це пам'ятай!

Не соромся хоч мови своєї,

Ти повинен гордитися цим...

А сорочки простої цієї

Не заміниш і шовком тонким.

Бо це мати тобі вишиває..."

І, здається, тепло її рук

Все в дорозі мене зігріває,

І я чую коліс перестук.

Де не був я: на Півночі дальній

І на землях цілинних орав,

А в сорочці оцій полотняній

Я тепло рідних рук відчував.

Пісня « мамина сорочка»

Вчитель: Ви сьогодні багато узнали про вишиванки. До вашої уваги вікторина.

1.      Чим вишивали сорочки жінки? (шовковими нитками, бісером, коштовним камінням, лелітками та іншим)

2.      Чим прикрашали дім?( рушниками )

3.      Де рушники використовують зараз? (в сучасних обрядах весілля, при зустрічі дорогих гостей хлібом-сіллю)

4.      У якому столітті знайдено зразки найдавнішої вишиванки в музеї Європи?(у  V ст. н. е.)

5.      У якому монастирі сестра Володимира організувала школу де молоді дівчата вчилися вишивати золотом і сріблом?( Андріївському монастирі)

6.      У якоих століттях починається могутня хвиля відродження української культури?( XVI-XVII ст.)

7.      Яке правило було у кожної дівчини готуючись вийти заміж?(вона повинна була мати багато різних вишиванок)

8.      Які бувають орнаменти вишивок?(геометричні, рослинні, тваринні)

9.      В якому орнаменті лежить прагнення перенести у вишивку красу природи?( рослинному)

10.  У яких орнаментах зображується: кінь, заєць, риба, жаба; з птахів - півень, сова, голуб, зозуля; з комах - муха, метелик, павук, летючі жуки?( у тваринних)

11.  У яких орнаментах зображуються: кружальця, трикутники, ромби, кривульки, лінії, хрести?(у геометричних орнаментах)

12.          Які шви притаманні Українській народній вишивці?( стебнівка, верхоплут, кучері, вирізування)

Вчитель:

Вишивка - це мистецтво, яке постійно розвивається. От і сьогодні, уже в 21 столітті, народна традиція не зникає, а набирає обертів, популярності, стає актуальною і підсилюється сучасними формами одягу, новими узорами, взятими людьми все з тої живої Землі-матінки, з рідної природи. Народу дуже близькі і дорогі давні традиції, милі серцю вишиті рушники, доріжки, серветки, подушечки, килими, скатертини і штори, якими часто прикрашають оселі. То ж кожна хата відрізняється своєю самобутністю, власним баченням краси і затишку.

І коли все це вишите власними руками з любов’ю і добром, то в домі панує затишок, любов, хороша і благодатна аура. Та й сорочка-вишиванка сьогодні стала модною, її вдягають на свято і в будень, від малих дітей до людей поважного віку. Так нещодавно, 24 серпня, в День Незалежності, відбувся Всеукраїнський парад вишиванок.

Учень:

 А я іду по світу в вишиванці

Встає над світом щире сонце вранці

І землю гріє променем ясним.

А я іду по світу в вишиванці.

Я – українець! І горджуся цим.

В нас обереги вишивають здавна.

Така традиція в народі прижилась.

Вона прадавня, вічна й дуже славна.

В культурі й до сьогодні збереглась.

Ані вікам, ні моді не здолати…

Вона в людському серці і в душі.

У ній любові, мрій, надій багато

І ти традиції забути не спіши 

Дякую всім за увагу!

  Корисні посилання

Існує велика кількість онлайн-програм . Нижче надаю декілька з них:

Online text-to-speech software:

http://www.neospeech.com/

http://www.research.att.com/~ttsweb/tts/demo.php

http://text-to-speech.imtranslator.net/

Дуже корисними під час уроку є онлайн-словники з можливістю прослухати аудіо запис слова:

http://www.lingvo.ru/

http://www.merriam-webster.com/

Корисним і цікавим джерелом розвитку навичок аудіювання учнів із достатнім і високим рівнем знань може стати Інтернет-радіо.

Я пропоную для використання найбільш поширені сайти:

http://news.bbc.co.uk/2/hi/programmes/radio_newsroom/default.stm - На цій сторінці вибираємо справа в розділі WEEKLY NEWS & AUDIO скрипт до ранкових новин.

Британська вимова англійської:

http://www.bbc.co.uk/worldservice/learningenglish/ - на цій сторінці в розділі NEWS ENGLISH вибираємо Words in the news. Короткі фрагменти новин можна прослухати. Деякі рідкісні слова виділені жирним і зібрані в тлумачний англо-англійський словник. Британська англійська.

Інтернет сьогодні пропонує безліч аудіокниг різного рівня складності, начитаних носіями мови. Це незамінний елемент під час вивчення іноземної мови та розвитку навичок аудіювання.

http://www.abc.net.au/science/programs/podcast.htm - величезна база аудіматеріалів із різних галузей знань. Майже до всього є скрипт.

Практично всі найбільші газети світу мають свої web-сторінки. Для того, щоб дізнатися, де і  які існують газети,можна запропонувати учням відвідати сторінку

MEDIA LINKS(http://www.mediainfo.com/emedia/), яка має посилання на багато видань.

Основною переваги такої роботи є те, що учні отримують інформацію з перших рук.

Спілкування у віртуальній реальності здійснюється за допомогою електронної пошти, яка для оволодіння міжкультурною компетенцією може використовуватися так:

Міжнародний обмін листами можна здійснювати в будь-якому класі на будь-якому рівні володіння мовою. Крім цільового використання письма з метою листування, встановлення дружніх контактів сприяє вивченню культури інших народів.

Знайти друзів по листуванню для своїх учнів можна так:

Звернутися до лист-серверу для міжкультурних зв’язків (Intercultural E-mail Classroom Connections <http:/www.iecc.org>, http://www.stolaf.edu/network/iecc/

Схема аналізу уроку англійської мови

Схема аналізу уроку англійської мови

               Однією з найважливіших завдань в галузі розробки та вдосконалення ефективних методик навчання англійської (та й будь-якого іншого) мови є проблема чіткого, виразного і осмисленого аналізу уроку англійської мови. Вирішення цієї проблеми дозволить досить відчутно підняти рівень викладання англійської мови, особливо в середній школі, де, як правило, має місце вивчення основ англомовного спілкування і закладання базису для подальшого вдосконалення пізнання учнів в англійській мові. Розглянемо варіант аналізу уроку мови, що представляється досить ефективним.

               У даному випадку основу аналізу покладено типовий урок, що містить всі стандартні етапи: цілі уроку, організаційний момент, контрольдомашнього завдання, повторювальні і підготовчі вправи, введення нового навчального матеріалу, контроль розуміння, тренувальні завдання, контроль засвоєння. Залежно від мети кожного даного уроку число і порядок проходження його компонентів можуть змінюватися, тому аналіз уроку слід почати з встановлення цілей, які поставив собі вчитель.

Аналізуючи хід уроку, необхідно виділяти такі елементи:

1. Навчально-методичні завдання уроку: введення, закріплення, активізація англомовного матеріалу, підсумково-контрольна робота.

2. Тематика змісту навчальних матеріалів: текст, усна тема, вправи, ситуації, методичні прийоми, мовний матеріал.

3. Оснащення уроку: ТСО, наочність, дидактичні матеріали, в тому числі використовувані компоненти навчально-методичного комплексу.

4. Місце уроку в вивченні теми (урок відкриває, продовжує, завершує навчальну тему ...).

5. Цільова установка: орієнтація на формування розвитку навичок та вмінь англомовної мовленнєвої діяльності (аудіювання, говоріння - монологічного, діалогічного мовлення), читання, письма; орієнтація на оволодіння учнями аспектами мови (вимовою, лексикою, граматикою); комплексні цілі уроку (навчання спілкуванню англійською мовою, навчання пізнавальної діяльності з використанням англійської мови).

6. Виховні цілі уроку: моральне, естетичне, трудове виховання, виховання цивілізованої особистості, культури мислення, спілкування, почуттів і поведінки.

7. Загальноосвітні цілі уроку: пізнавальні, краєзнавчі, лінгвокраїнознавчі, розвиваючі; розвиток лінгвістичного мислення.

8. Відповідність цілей уроку його місцю в вивченні навчальної теми, вимогам програми навчання англійській мові і навчального плану для даного класу.

9. Підготовка навчального приміщення (кабінети англійської мови) до заняття.

10. Підготовка учнів до занять, обладнання їх робочих місць.

11. Навчальна атмосфера в класі (кабінеті): режим учнів на предмет «англійська мова»; використання матеріалів, що розповідають про країни досліджуваної мови (Великобританія, США, Австралія etc.); Відтворення у перерві в звукозапису іноземної мови; використання інших засобів створення мовного середовища; оформлення відповідним чином класної дошки; використання таблиць, візуальної наочності до уроку і т. д.

12. Організаційний момент: ефективність перемикання учнів на предмет «англійська мова»; бесіда вчителя з учнями англійською мовою; запитання вчителя класу про готовність до роботи; повідомлення про характер (плані) роботи на даному уроці; орієнтування учнів на досягнення практичних (комунікативних, пізнавальних) , виховних, загальноосвітніх цілей; мовна зарядка, встановлення контакту вчителя з учнями; використання мікробеседи вчителя з учнями; застосування інших педагогічних і методичних прийомів для створення в класі творчої, ділової, доброзичливої ​​атмосфери; використання в ході мовної розминки матеріалів з навчальної теми уроку та орієнтування мовної розминки на досягнення цілей уроку.

13. Фонетична зарядка: орієнтація на досягнення основних практичних цілей уроку; підготовка учнів до роботи з новим мовним матеріалом; розвиток фонетичних навичок.

14. Домашнє завдання: перевірка завдання на уроці, контроль його в ході роботи над новим навчальним матеріалом; якість виконання домашнього завдання; фіксування випадків невиконання завдання до початку його перевірки; коментування вчителем виконання завдання, використання форм його перевірки; способи компенсації недоробки на поточному (наступному) уроці; забезпечення формування навичок і вмінь; облік труднощів, що виникають в учнів при виконанні домашнього завдання; узагальнення типових помилок, для роз'яснення причин, що викликають ці помилки; використання ефективного способу їх подолання; виправлення помилок; атмосфера коректності й доброзичливості в ході перевірки домашнього завдання.

15. Введення нового матеріалу: форма введення нового матеріалу; використання індуктивного (дедуктивного) способу; використання дошки, ТСО, матеріалу підручника; використання предметної, образотворчої наочності, тлумачення, дефініції, коментаря, перенесення, контексту, ситуації для семантизації нового матеріалу; відповідність ступеню навчання характером мовних одиниць, труднощі вводиться матеріалу, мети його засвоєння; забезпечення оволодіння учнями орієнтовною основою дій, засвоєння знань при поясненні нового мовного матеріалу; контроль розуміння нових мовних одиниць; використання учнями мовних одиниць у контексті пропозицій.

16. Забезпечення засвоєння нового мовного матеріалу: використання мовних, умовно-мовленнєвих та мовленнєвих вправ для різних видів мовленнєвої діяльності; дотримання раціонального співвідношення різних типів вправ (мовних, умовно-мовленнєвих і мовних), усних і письмових, програмованих і непрограммірованних, проблемних і непроблемних; застосування ТСО і образотворчої наочності.

17. Навчання аудіювання: прийоми, використані вчителем для досягнення поставленої мети; методична обгрунтованість етапів роботи з аудиотекста; організація підготовки до сприйняття тексту (зняття мовних труднощів, навчання мовної здогадки, антіціпціі; постановка цільового завдання, стимулюючого інтерес до сприйняття); використання магнітофона (програвача) ; раціональне використання прослуховування; використання зорової, образотворчої, картинної наочності і мовних та смислових опор; результат роботи.

18. Навчання говорінню: підбір мовного матеріалу, мовленнєвих ситуацій, діалогу-зразка, тексту (усного, письмового), використання наочності, ТЗН; організація допомоги учням і керування побудовою діалогічних (монологічних) висловлювань, застосування різних видів опор (плану, логіко-синтаксичної схеми, ключових слів, зачину і кінцівки та ін); ефективність ігрових прийомів і проблемних завдань, використаних учителем.

19. Навчання читання: формування навичок техніки читання і умінь розуміти прочитане; використання різноманітних прийомів, завдань та вправ на предтекстовом, текстовому і післятекстові етапах; правильність рішення задачі кожного етапу роботи над текстом; застосування раціональних методичних прийомів для контролю розуміння (завдань знайти правильну відповідь на запитання з ряду даних, відтворити контекст на основі ключових слів, озаглавити абзаци і т. д.); використання контексту як бази для розвитку усного мовлення, доцільність такого використання тексту на даному ступені навчання; ефективність вправ.

20. Навчання письма: правильність використання прийомів і завдань; відповідно до мети навчання (письмового переказу, твори, розширення реплік у діалозі, написання листа, анотації; перекладу, складання плану з подальшим реферування, вибірки найбільш значущих пропозицій, складання конспекту у процесі читання на основі плану, тез, ключових слів і словосполучень).

21. Використання форм класної роботи: співвідношення фронтальної та групової роботи; роботи в парах та індивідуальної; раціональність застосування різноманітних форм завдань; форми навчальної взаємодії (учень - учитель, учень - книга, учень - магнітофон, учень - діапозитив абомалюнок, учень - реалії країни досліджуваної мови, учень - учень).

22. Засоби обліку, контролю і оцінки: ступінь оволодіння учнями англомовним матеріалом, навичками і вміннями англомовного мовлення; ефективність питально-відповідної роботи, виконання вправ і завдань, тестування, роботи з малюнками, роздатковим матеріалом.

23. Завдання до наступного уроку: контроль розуміння завдання; рекомендації до його виконання, часткове виконання його в класі з учнями; включення різних видів мовленнєвої діяльності; правильність співвідношення між формальними, рецептивними, репродуктивними і продуктивними видами завдань; закріплення засвоєного матеріалу, підготовка учнів до наступного уроку.

24. Заключний етап уроку: бесіда вчителя з учнями; відповіді на питання, що не входять до плану уроку; розгорнута оцінка роботи кожного учня; виставляння оцінок.

25. Дотримання загальнодидактичних принципів: свідомості, практичної спрямованості, переходу від простого до складного, від відомого до невідомого, від конкретного до абстрактного. Реалізація методичних принципів: комунікативної спрямованості навчання англомовного мовлення, усної основи (усного випередження), функціональності та ін.

26. Індивідуалізація навчання на уроці: використання декількох видів презентації навчального матеріалу одночасно, облік особистісних інтересів у виборі завдань, різного рівня підготовки і різної швидкості засвоєння нового матеріалу при виборі завдань для різних груп учнів; стимулювання дискусії, обговорення; застосування диференційованих форм заохочення і осуду у залежності від особистісних характеристик учнів.

26. Учитель і клас: загальна атмосфера заняття (оптимістична, активна, ділова, доброзичлива); контакт вчителя з класом; рівень професійної підготовки вчителя, володіння методикою навчання англійської мови; особисті якості вчителя як педагога; виразність мови вчителя, тон,стилістична коректність, відсутність ( наявність) мовних помилок, тембр голосу.

28. Розуміння класом (групою) цілей виконуваних навчальних дій; ініціативність учнів у спілкуванні з учителем, з однокласниками; спонтанний характер питань, пропозиції про вибір навчальних дій; пропозицію своїх рішень; висловлювання своїх думок; прагнення користуватися англійською мовою; відсутність боязні допустити помилку; оцінка учнями вчителя як фахівця, симпатія до вчителя; висока оцінка думки вчителя; готовність виконати навчальні завдання.

29. Використання рідної (російської) мови у мові вчителя та учнів: використання вчителем рідної мови для роз'яснення учням інструкції, коли, на його думку, учні не знають певних слів і словосполучень, а їх вживання виправдано ситуацією; дублювання рідною мовою своїх найбільш складних для розуміння висловлювань; постійне використання англійської мови як засобу спілкування з учнями; використання рідної мови як основи розумової діяльності учнів для того, щоб спонукати учнів говорити тільки англійською мовою; використання рідної мови з метою економною семантизації, для роз'яснення найбільш складного матеріалу, тлумачення реалій, ілюстрації і більш доступного розуміння стилістичних,фразеологічних особливостей мови, вирішення складних психолого-педагогічних завдань, надання допомоги учням у підготовці самостійних висловлювань, зіставлення результату помилки в англомовній мови, її вплив на розуміння в спілкуванні з аналогічною помилкою в рідній мові; дублювання своїх висловлювань на рідному мовою англомовними; способи заохочення бажаної або постійного використання учнями англійської мови; використання рідної мови учнями (постійно або тільки тоді, коли їм не вистачає необхідних мовних засобів).

30. Раціональне використання часу на уроці: час говоріння вчителя та учнів у хвилинах; час, витрачений на організаційний момент, контроль домашнього завдання, презентацію нового матеріалу, його корекцію, тренувальні завдання, підсумковий контроль, пояснення домашнього завдання, заключну частину уроку; час говоріння рідною та англійською мовами; відповідність розподілу часу на уроці планом заняття.

31. Загальна оцінка уроку.  

Готуємося до олімпіади

Speaking Comprehension Test for 11^th form Students

1. Imagine you are friends with a time traveler. Your friend has just arrived in 2015 from 100 years ago.

-What will be the biggest surprises for your new friend?

-How will you help to guide your friend through modern life? Explain.

-What challenges will you and your friend face?

2. You have been chosen to create a new musical group. You will be in charge of creating the group’s image and sound.

-What kind of music will your group perfom? Why?

-How will you select your performers and where will you find them?

-What will you call your new group?

3. In the Harry Potter fantasy series, pupils at Hogwarts School are separated into four houses by a magical hat that can see into their minds. The bravest are sent to Gryffindor, the cleverest to Ravenclaw, the hardworking and loyal to Hufflepuff, and the cunning and resourceful to Slytherin.

-Do you think any of the above characteristics are better or worse than the others? Is one house ‘the best’?

-         If you were to try on the hat, in which house do you think you would fit ? Why ?

-         If everyone in your school was sorted like this, how would that change the divisions of class groups ?

4. Many people think that parents are the most role models

-    Are you parents your role models ? If not, who are  your role models ?

-    What qualities do you feel are important in a good role model ?

-    What responsibilities do role models have ?

5. Imagine that you are the owner of a new restaurant

-         What type of restaurant would you like to own ?

-         For what three dishes would your restaurant be known ?

-         What issues do you have to keep   in mind when owning and operating a restaurant ?

      6.  Imagine that in your city an old, historical building is being considered for demolition in order to make way for a modern facility.
      - Should your city try to preserve its old, historic building or replace it with a modern building?
      - Would the city benefit more from an old building or a modern facility?
      - How much importance should be given to historical sites?

     7.  “ People behave differently when they wear different clothes.”
      - Do you agree or disagree with the above statement?
      - What kinds of different clothes do you wear, and does it influence your behavior?
      - How can someone’s appearance affect the way people judge them?

    8.  Holidays are an important time to spend with friends and family.
      - What is your favourite holiday?
      - How do you celebrate this holiday?
      - What traditions do you and your family, and/or friends, have?

     9.  Eating organic food (food grown without chemicals) has become very popular.

-         Why do people prefer organic food to inorganic food?

-         How have supermarkets and fast food restaurants responded to this trend?

-         Do you think this trend will last? Why or Why not?

-          

10.  Many people have a “dream profession” , or a job that they would love to have throughout their lives.

-         What is your “dream profession”?

-         Why would you choose this profession over others?

-         What steps would you have to take to become a member of this profession?

Почему @ называют «собакой»?

                Всем привычный значок @ не был известен в нашей стране до наступления компьютерной эры. Обычно при заимствовании названия из другого языка новое не изобретается, а просто копируется (так в русский язык пришли слова «почта» и «табак», а слова «водка» и «спутник» пересекли границу в обратном направлении). Но иногда исходное название может оказаться непроизносимым, неприличным или не соответствующим правилам языка.                 
                Видимо, это и произошло с символом @ — его официальное название «коммерческое эт» русскому уху кажется совершенно бессмысленным. Название должно быть таким, чтобы его хотелось запомнить и применять.В 1990-е годы, когда значок @ впервые пытались перевести на русский, существовало множество равноправных вариантов — «кракозябра», «закорючка», «лягушка», «ухо» и другие. Правда, в настоящее время они практически исчезли, а «собака» распространилась по всему Рунету и осталась, потому что любой язык стремится иметь только одно универсальное слово для обозначения чего бы то ни было. Остальные названия остаются маргинальными, хотя их может быть очень много.                 
                Например, в английском языке символ @ называют не только словами commercialat, но и mercantilesymbol, commercialsymbol, scroll, arobase, each, about и т. д. Откуда взялась ассоциация между главным компьютерным значком и другом человека? Для многих символ @ действительно напоминает свернувшуюся калачиком собаку.Существует экзотическая версия, что отрывистое произношение английского at может напомнить собачий лай. Однако гораздо более вероятная гипотеза связывает наш символ с очень старой компьютерной игрой Adventure. В ней нужно было путешествовать по лабиринту, сражаясь с разными малоприятными подземными тварями. Поскольку игра была текстовая, сам игрок, стены лабиринта, монстры и клады обозначались различными символами (скажем, стены были постоены из «!», «+» и «–»). Игрока в Adventure сопровождал пес, которого можно было посылать с разведывательными миссиями. Обозначался он символом @. Возможно, именно благодаря этой ныне забытой компьютерной игре в России укоренилось название «собака».     
                В современном мире знак @ присутствует повсюду, особенно с того момента, как он стал неотъемлемой частью адреса электронной почты. Но этот символ задолго до компьютерной эры входил в раскладку стандартной американской пишущей машинки, а компьютерным стал лишь потому, что сравнительно мало использовался. Значок @ применяется в коммерческих расчетах — в значении «по цене» (attherate). Скажем, 10 галлонов масла по цене в 3,95 доллара США за галлон будет кратко записываться: 10 galofoil @ $3.95/gal. В англоязычных странах символ применяется и в науке в значении «при»: например, плотность 1,050 г/см при 15 °C будет записана: 1.050 g/cm @ 15 °C. Кроме того, знак @ полюбили и часто используют анархисты ввиду его сходства с их символом — «А в круге».Однако его изначальное происхождение окутано тайной. С точки зрения лингвиста Ульмана, символ @ был изобретен средневековыми монахами для сокращения латинского ad («на», «в», «в отношении» и так далее), что очень напоминает его нынешнее использование.                 
                Другое объяснение дает итальянский ученый Джорджо Стабиле — он обнаружил этот символ в записях флорентийского купца ФранческоЛапи за 1536 год в значении «амфора»: например, цена одной @ вина. Интересно, что испанцы и португальцы называют символ в электронных письмах именно «амфорой» (arroba) — словом, которое французы, исказив, превратили в arobase. Впрочем, в разных странах существуют самые разные названия для символа @, чаще всего зоологические. Поляки называют его «обезьянкой», тайваньцы — «мышкой», греки — «уточкой», итальянцы и корейцы — «улиткой», венгры — «червячком», шведы и датчане — «слоновым хоботом», финны — «кошачьим хвостом» или «знаком мяу», а армяне, подобно нам, — «песиком». Есть гастрономические названия — «штрудель» в Израиле и «рольмопс» (сельдь под маринадом) в Чехии и Словакии.                 
                Кроме того, часто этот символ называют просто «скрюченным А», или «А с завитком», или, как сербы, «чокнутым А». Впрочем, самая удивительная из современных историй, связанных с символом @, произошла в Китае, где знак банально называется «А в круге». Несколько лет назад китайская пара дала такое имя новорожденному. Возможно, знак стали воспринимать как иероглиф, символизирующий технический прогресс, и решили, что он принесет счастье и успех юному обитателю Срединной державы.